Вибір потужної електростанції: що врахувати при проєктуванні енергопостачання
Вибір дизельної електростанції — це не просто підбір обладнання за потужністю. Це інженерне завдання, що вимагає врахування багатьох факторів, від типу споживачів до режиму роботи станції. Помилки на етапі проєктування можуть призвести до перевитрати палива, передчасного зносу обладнання і навіть аварій.
Розрахунок необхідної потужності дизельної електростанції
На перший погляд, може здатись, що досить просто скласти потужності всіх електроприладів, щоб отримати потрібну потужність генератора. Однак це помилка. Наприклад, для об'єкта з обладнанням сумарною потужністю 80 кВт не можна просто купити генератор на 80 кВт. Необхідно враховувати коефіцієнти одночасності та пускові струми.
Наведемо приклад розрахунку потужності дизельної електростанції: на виробництві використовується 3 зварювальні установки по 10 кВт, 2 системи вентиляції по 5 кВт, освітлення загальним навантаженням 10 кВт та офісна техніка на 5 кВт. Підсумкова потужність — 60 кВт. Однак зварювальні апарати та вентилятори вимагають пускових струмів, які можуть перевищувати номінал у 2–3 рази. З урахуванням коефіцієнта одночасності та поправки на пускові струми реальна потреба в потужності дизельної електростанції може становити близько 75–80 кВт. У цьому випадку правильніше обрати дизельний генератор номінальною потужністю 100 кВА.
Також важливо враховувати тип навантаження на дизельну електростанцію. Для устаткування з електродвигунами коефіцієнт потужності (cos φ) зазвичай дорівнює 0,8. Це означає, що для забезпечення активної потужності 80 кВт необхідний генератор з повною потужністю 100 кВА (80/0,8 = 100).
Режим роботи: аварійний, основний або пік
Важливим є призначення генератора. Якщо він використовується як аварійне джерело живлення, важливою є швидка автоматична подача напруги при відключенні основної мережі та можливість роботи на холостому ходу. Але якщо потужний дизель-генератор буде використовуватися як основне джерело живлення, необхідно вибирати обладнання, здатне працювати безперервно з мінімальними зупинками на обслуговування.
Наприклад, для дачного будинку з сезонним проживанням, де генератор використовується тільки при аварійних відключеннях електрики, підійде модель із меншим моторесурсом та менш суворими вимогами до шуму. А для віддаленого сільського медичного пункту, де перебої з електроенергією часті, потрібна потужна станція з ресурсом двигуна не менше 20 000 мотогодин, системою автоматичного запуску та можливістю роботи в паралелі для нарощування потужності.
Проєктуючи установку, важливо враховувати кліматичну зону експлуатації. Для холодних регіонів аварійний генератор повинен мати передпусковий підігрів двигуна, утеплений кожух та паливо зимового класу. У спекотному кліматі в потужній станції необхідно передбачити посилене охолодження, захист від перегріву та пилозахист.
Якщо аварійну дизельну станцію буде встановлено на відкритому майданчику, необхідний кожух з антивандальним захистом і шумоізоляцією. У приміщенні для потужного генератора обов'язкова наявність витяжної вентиляції, системи відведення вихлопних газів та захисту від вібрацій.
